Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

35 років Незалежності: інтерв'ю з Ярославом Грицаком про виклики, еліти та пам'ять

·4191 слівредакція
35 років Незалежності: інтерв'ю з Ярославом Грицаком про виклики, еліти та пам'ять

Україна відзначає 35-ту річницю Незалежності. Історик Ярослав Грицак пояснює, чому держава ще не вийшла з «молодого» віку, як війна змінює еліти та що визначатиме її майбутнє.

24 серпня Україна святкує 35 років незалежності. За цей час країна пережила три революції, дві війни та кілька масштабних політичних криз. Історик, письменник і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак у інтерв'ю розмірковує про те, наскільки зрілою держава підійшла до цього рубежу.

За словами Грицака, Україна вже є історичною реальністю з високою суб'єктністю, особливо помітною після 2022 року. Однак він наголошує, що держава досі належить до категорії молодих, для яких характерні політична нестабільність, економічні труднощі та корупція. Історик зазначає: у середньому перехід від молодості до зрілості триває близько 50 років, тож Україна ще перебуває в цій фазі. Війна прискорює час, але головним критерієм залишається інституційна спроможність держави.

Грицак звертає увагу на унікальне явище — генераційну революцію в Україні. Молоді люди, які народилися наприкінці СРСР або вже після його розпаду, дедалі частіше обіймають керівні посади. На відміну від Росії чи Білорусі, українська влада не є геронтократією. Відбувається ротація еліт після майже кожних виборів, що омолоджує політичний клас. Водночас історик застерігає: молоді лідери мають поєднувати свою енергію з досвідом старших і дотримуватися принципу меритократії, а не монополізувати владу.

Щодо війни, Грицак називає її значною мірою особистою війною Путіна, який сприймає Україну як свій найбільший провал. Історик припускає, що завершення бойових дій може відбутися за «корейським сценарієм» — із закріпленням лінії фронту, але без юридичного визнання втрати територій. Він підкреслює: перемир'я не означатиме кінець війни, а справжній мир настане лише тоді, коли Росія втратить здатність і бажання воювати.

Окремо Грицак торкається теми історичної пам'яті. Він закликає будувати її на інклюзивних засадах, не уподібнюючись до російського підходу. На його думку, українська пам'ять має спиратися на європейські традиції та сучасні формати, як-от музеї в Естонії чи Польщі. Війна, за словами історика, змінила місце України в Європі: країна довела свою європейськість через Майдани та спротив, і тепер цей образ став масовим.

Насамкінець Грицак назвав п'ять постатей, без яких історія незалежної України була б іншою. Серед них — В'ячеслав Чорновіл і Леонід Кравчук, який добровільно віддав владу, журналіст Георгій Гонгадзе як символ жертовності, а також Віктор Янукович, чиє правління, за словами історика, дало українцям «імунітет від авторитаризму». П'яте місце історик залишив вакантним — його, на його думку, займе людина, з якою пов'язуватимуть перемогу.

Читайте також