Асиметрична війна: новий очільник Міноборони пояснив стратегію України

Новий виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара дав перше інтерв’ю після призначення на посаду. Розмова відбулася в Києві з американською блогеркою Лорою Лумер. Хмара зазначив, що добре розуміє, які засоби вже застосовує Україна, які можна використати додатково та які рішення можуть бути найефективнішими у майбутньому.

Хмара очолив оборонне відомство після того, як президент Володимир Зеленський звільнив з посади Михайла Федорова — 35-річного фахівця з технологій, який мав значну суспільну підтримку. Причиною президент назвав конфлікти Федорова з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Невдовзі Сирського також звільнили. До переходу в Міноборони Хмара керував Службою безпеки України.

У розмові виконувач обов’язків міністра наголосив, що управління ресурсами та логістика мають критичне значення для планування бойових дій. Особливу увагу варто приділяти забезпеченню підрозділів обладнанням, необхідним у конкретний момент. Військові мають отримувати потрібні засоби безпосередньо на місцях, а рішення про їх застосування мають спиратися на реальні потреби фронту. Хмара переконаний, що правильний розподіл техніки, боєприпасів і персоналу здатний дати значно більший результат, ніж спроба копіювати російську модель ведення війни.

Відповідаючи на запитання про удари по нафтовій галузі та іншій інфраструктурі противника, які Україна завдавала останніми місяцями, Хмара підкреслив необхідність асиметричного підходу. Він зазначив, що Київ не може відповідати Росії ударом на удар. Середні та далекобійні атаки спрямовані передусім проти нафтових об’єктів. Вони вже спричинили дефіцит пального у низці російських регіонів і створили додаткові витрати для економіки РФ. Мета таких ударів — завдати Росії втрат, які значно перевищують витрати на проведення самих операцій.

Хмара також висловив сподівання, що відносини України зі США переростуть у тривале стратегічне партнерство. Київ, на його думку, може запропонувати Вашингтону унікальний досвід сучасної війни — зокрема у використанні безпілотників, цифрових систем, далекобійних засобів та управлінні військами в умовах постійних атак. Україна розраховує не лише на постачання американської зброї, а й на ширшу технологічну та виробничу співпрацю. Одним із критично важливих завдань виконувач обов’язків міністра назвав здатність самостійно виробляти ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, необхідні для протидії регулярним російським повітряним атакам.

Нагадаємо, що Євгеній Хмара вже зустрівся з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим і погодив спільні пріоритети для Сил оборони. Сторони домовилися вирішувати розбіжності в інтересах військових, підтримувати фронт і посилювати співпрацю з партнерами. Серед першочергових завдань — стабільне постачання далекобійного озброєння, розвиток асиметричних рішень і застосування наземних роботизованих комплексів.