Життя на Донеччині: музика і смерть в одному рядку документа

Директорка музичної школи у Краматорську Наталя пояснила, чому люди похилого віку записуються на навчання під час війни, і одразу ж повернулася до паперів, у яких мала зафіксувати смерть учня. В офіційних документах немає графи, яка б відображала справжню причину — загибель від російського обстрілу. Натомість пишуть лише «смерть».

З початком повномасштабної війни до музичних шкіл Краматорська почали записуватися дорослі й навіть пенсіонери. Вони шукають у гітарі, фортепіано, вокалі чи баяні спосіб втекти від реальності. Учню, якого відрахували через смерть, було 60 років.

Подібні історії типовими для регіону називає журналістка агентства AFP Юлія Суркова, яка фіксує життя прифронтових міст. Мешканці Слов’янська підлаштовують побут під нові загрози. Патрульна поліціянтка Ксенія цього літа не їздить трасою, не пересувається містом після восьмої вечора і до світанку через дрони, а також більше не купається на Словкурорті через страх касетного обстрілу.

Окрема історія — евакуація двох родин з Дружківки до Краматорська. Екіпаж підрозділу «Фенікс» на машині, обвареній протидронними сітками, ледь відірвався від російського дрона. Врятована бабуся, вийшовши з авто, перехрестила рятувальників, їхню машину і навіть систему РЕБ на даху.

Краматорськ живе під постійною загрозою авіаударів — місто регулярно потрапляє під ракетні та бомбові удари. Частина мешканців покидає домівки, а бізнес намагається пристосуватися до небезпеки. Попри обстріли, у місті й далі працюють школи, лікарні, а мешканці намагаються зберігати звичний ритм — навчатися музики, робити закрутки на зиму чи просто виходити на роботу.