Уламок у голові та позивний Бармалей: історія прикордонника Володимира Брижака

Історія захисника, який понад десять років тому зазнав серйозного поранення, але не полишив службу, оприлюднена Західним регіональним управлінням ДПСУ. Чоловік із позивним Бармалей родом із Кривого Рогу, свій шлях у війську розпочав після дев'ятого класу — вступив до військового ліцею, згодом навчався в Національній академії ДПСУ за напрямом охорони та захисту державного кордону, а додатково здобув освіту кінолога.

У 2014 році, коли він викладав у Кінологічному навчальному центрі, його підрозділ разом із ЗСУ тримав оборону на Луганщині. "Тоді я був молодим, ще не до кінця усвідомлював, із чим доведеться зіткнутися. Страх відступав на другий план, а на обстріли майже не зважав", — згадує прикордонник. 27 липня того ж року під час артилерійського обстрілу поруч із ним розірвався боєприпас, чоловік на 40 хвилин втратив свідомість. Лікарі виявили в його голові уламок завдовжки 7–8 мм, який залишається там досі.

Вранці 24 лютого 2022 року Володимир був удома з родиною, але, прибувши до свого загону, одразу зголосився до бойового підрозділу. У червні він вирушив виконувати завдання на Житомирщині та в Донецькій області. Під його командуванням була рота зі 153 військовослужбовців — від 20-річних до 59-річних. "Для хлопців був батьком і матір'ю. Тому що за них я готовий був віддати все", — каже Брижак.

Найважчим, за його словами, було знайти індивідуальний підхід до кожного бійця. Коли новачки боялися йти на позиції, ротний нагадував: "Не підеш ти — хлопці залишаться там довше. А за кілька днів уже вони прийдуть змінювати тебе". Один випадок міг закінчитися трагічно: повертаючись із командно-спостережного пункту, Бармалей пригальмував перед ямою на дорозі, і саме тоді перед автомобілем пролетів російський FPV-дрон, упавши в кущі.

Попри пережите, прикордонник зберігає оптимізм, виховує сина і мріє лише про одне: "Я просто хочу бачити свого сина щасливим".