Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Я не спала і відчувала, що це поруч»: історія харків'янки, яка ховалася з сином під час удару

·189 слівредакція
«Я не спала і відчувала, що це поруч»: історія харків'янки, яка ховалася з сином під час удару

Мешканка Салтівського району Харкова Альона Купінка розповіла, як провела ніч перед ранковим ракетним ударом 9 серпня. Разом із маленьким сином вона ховалася в тамбурі сусіднього будинку й тепер замислюється про переїзд.

Вранці 9 серпня російські війська завдали удару по Салтівському району Харкова. Вибух пролунав о 06:58, у багатоповерхівці було зруйновано поверхи з дев'ятого по сьомий. Є загиблі та поранені, частина мешканців опинилася заблокована — рятувальники продовжували діставати людей з-під завалів.

Альона Купінка з сином Енеєм опинилася неподалік епіцентру. Жінка розповіла, що ще до вибуху відчувала небезпеку: всю ніч не спала, прислухалася до звуків і була напоготові. Коли пролунав удар, вони з дитиною вже перебували в умовному укритті — тамбурі сусіднього будинку.

«Я була поруч з домом. Тут був мій брат. Ми були в укритті, але ми чомусь психологічно розуміли, що це поруч з нами. Я не знаю, я ніч не спала і відчувала. Дитина спала, і я відчувала. Ми одразу сюди», — згадує жінка.

Альона зазначає, що тамбур не є повноцінним укриттям, але в будинку, де вона перебувала, є кілька таких місць, які можуть стати у пригоді під час обстрілів.

Після пережитого жінка замислилася про зміну місця проживання. «Будемо відверті. Так то відчуваєш, що є сили бажання жити в Харкові, а трошки шкода дитину», — говорить харків'янка.

Цей випадок — чергове нагадування про те, як цивільні мешканці прифронтових міст змушені щодня балансувати між бажанням лишитися вдома та турботою про безпеку дітей. Історія Альони відображає досвід багатьох родин, які опинилися в подібній ситуації.

Читайте також