Таїсія Хвостова вперше розповіла, чому розлучилася з Ярославом Шахторіним

Про розлучення Хвостової та Шахторіна стало відомо у серпні, і аж тепер актриса докладно розповіла про його причини в інтерв'ю Аліні Доротюк. Пара була разом ще зі студентських років — загалом дев'ять років. Шлюб вони зареєстрували у жовтні 2022 року, а наступного року відсвяткували весілля.

Ключовою Хвостова називає втому — не побутову, а внутрішню. «Ми разом зростали, ставали сильнішими, допомагали одне одному і в моменті нам стало складно разом. Яріку не вистачало певних речей, які я на той момент втомилася йому давати, бо в мене на це не було внутрішнього ресурсу», — каже актриса. Вона додає, що вдячна колишньому чоловікові за ці роки, бо в них було багато хорошого.

Окремо Хвостова говорить про кордони: коли вона їх відстоювала, Шахторін, за її словами, просив не робити цього вдома. «Але я жива людина, яка теж відчуває і якій потрібен простір та час. Мабуть, ми з цим не справилися, у нас було дуже багато сварок. Це, звісно, виснажує. Ярік досить імпульсивний у своїх рішеннях. Винні обоє, я бачу і свої помилки, і його. Йому було складніше визнавати свої помилки», — пояснює вона.

Рішення про розлучення актриса називає спільним, але перший крок зробив Шахторін. Вона пригадує, що могла його зупинити, але не стала. «Це було спільне рішення. Але складне, звісно, 9 років… Стільки-стільки-стільки моментів прожито. Його сім'я стала рідною, наш дім, і я взагалі не розуміла, як… Мені було не по собі. Це було складне рішення, але Ярік дуже швидко це зробив. Я прийшла з прогону, тільки приїхала з гастролей, ніч не спала, він знову підняв цю тему з розлученням. У мене просто не було сил про це говорити. І якось я йому це сказала, його зачепило… Я повернулась додому, а більшості його речей уже не було. Пам'ятаю цю вішалку у спальні, де пусті вішачки, знаєш, як у фільмах…» — розповідає Хвостова.

Попри пережите, актриса не закликає зневірятися в коханні: вона просить «не переставати вірити у справжнє кохання, бо це — найкраще почуття». Тепер, за її словами, їй хотілося б побути на самоті з собою — саме в тих стосунках вона відчула, що втрачає себе.

Історія Хвостової та Шахторіна — це нагадування, що розлучення рідко буває історією про одного винуватця. Частіше це повільне накопичення втоми, невисловлених меж і різних темпів, у яких двоє рухаються. Публічність лише додає цьому болю, але не змінює суті: іноді найдорожче, що можна зберегти після дев'яти років, — це повага до того, ким ти став, і до того, ким була людина поруч.