Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Конкурс на генпрокурора: чому законопроєкт є, а голосів немає

·3001 слівредакція
Конкурс на генпрокурора: чому законопроєкт є, а голосів немає

Призначення в.о. генпрокурора Антона Ковальського знову вивело в центр дискусії питання прозорого відбору на цю посаду. Голова центру «Межа» Мартина Богуславець пояснила, що заважає ухвалити відповідний законопроєкт і як це пов'язано зі справами попереднього керівника відомства.

Володимир Зеленський призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального прокурора керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. На цю подію в ефірі відреагувала голова антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець: за її словами, таке рішення лише підтверджує потребу відсторонити Банкову, президента й депутатів від перевірки доброчесності кандидатів на посаду.

За її словами, законопроєкт про прозорий конкурс на генпрокурора вже зареєстрований під номером 15343. Проблема не в документі, а в тому, що народні депутати не готові за нього голосувати. Богуславець описала негласний акт ненападу, який існував із попереднім генпрокурором: парламент не звільняє керівника відомства, а той не підписує підозри проти значної частини депутатів. Тепер, коли ця домовленість розпалася, питання, хто очолить прокуратуру, залишається відкритим, і, за її прогнозом, депутати чинитимуть опір ухваленню конкурсного закону.

Водночас, наголошує вона, вимога прозорого відбору на керівника Офісу генпрокурора і генерального прокурора є умовою Європейського Союзу, яку європейці оцінюють у сотні мільйонів. Для просування цього питання «Межа» найближчими днями збирає в Києві закриту зустріч за участі представників посольств країн G7, Євросоюзу, керівництва відповідних органів і народних депутатів. Конкурс, за задумом, має включати перевірку майна кандидатів, їхніх родичів і водіїв та психологічні тести.

Окремо Богуславець згадала попередника Ковальського — Руслана Кравченка. Підозри йому на сьогодні не висунуто, а отже, інструменти екстрадиції застосувати неможливо. Вона припускає, що може з'явитися друга частина оприлюднених записів, де ймовірно звучатиме голос колишнього генпрокурора. Повернення Кравченка в Україну вона вважає справою принципу: якщо Банкова хоче довести непричетність до його виїзду, то має домогтися повернення. Серед можливих шляхів вона назвала аналогію з тиском на експосадовців через телефонні розмови та процедурні канали, як це було з екснардепом ОПЗЖ, привезеним із Дубаю.

Щодо обіцянки Зеленського повернути декларування для правоохоронців і перевірити керівників центральних органів влади, Богуславець називає це політичною заявою. Без ухвалення Верховною Радою відповідного законопроєкту та змін до Закону «Про запобігання корупції» це неможливо, а такого документа, за її словами, станом на ранок не зареєстровано. На її думку, проблема глибша: корумпована вся правоохоронна вертикаль на рівні керівництва, і без конкурсів із залученням міжнародників для генпрокурора, керівника ДБР, Національної поліції та незалежної експертної установи для НАБУ і САП говорити про реальне очищення зарано.

Окрема тема розмови — Андрій Єрмак, якому зняли електронний браслет. Він фігурує в справі про легалізацію майже пів мільярда гривень під час будівництва котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, і ці події сягають березня 2022 року. Богуславець пов'язує зняття браслета з побоюванням повернення до СІЗО та підготовкою шляхів виїзду з країни, нагадуючи, що обов'язок з'являтися до суду залишається. Вона також звернула увагу на відсутність офіційної заяви Держприкордонслужби про те, чи було попередження про перетин кордону Кравченком.

За підрахунками центру «Межа», за останній рік на застави для фігурантів із оточення влади пішов мільярд гривень. Богуславець вважає, що Офіс президента зацікавлений витягувати з СІЗО тих, хто може піти на угоду зі слідством і назвати замовників. Вона згадала справу заступниці, за яку не внесли 20 мільйонів застави, та заяви САП про намір визнати окремі застави незаконним активом. На її думку, в умовах повномасштабної війни такий обіг чорної готівки виглядає особливо цинічно на тлі зарплат військових.

Попри похмуру картину, Богуславець нагадує: торік у липні суспільство не дозволило ліквідувати НАБУ і САП, і саме тому корупційні скандали стали відомі. Вона сподівається, що під тиском суспільства й європейських партнерів конкурси все ж проведуть. Питання лише в тому, чи буде для цього достатньо голосів у парламенті — і чи захочуть депутати ризикнути.

Читайте також