«Годинник, як пенсіонерці»: Лариса Руснак про болісне прощання з «Лото-Забава»

Для багатьох українців Лариса Руснак передусім асоціюється з недільними ранками та розіграшами лотереї. Як зізналася акторка в інтерв'ю Wave RBC.UA, на телебачення вона прийшла з простої цікавості — хотілося спробувати щось нове. Цей експеримент, утім, затягнувся чи не на два десятиліття.

Прямі ефіри тримали в постійному тонусі: кілька камер, публіка в студії та регулярне завчання великих обсягів тексту. Така шалена впізнаваність ведучої певний час навіть заважала її акторській кар'єрі в кіно. «Був такий період, коли мене впізнавали лише через це: щонеділі показують обличчя, його неможливо не запам'ятати», — пригадує Руснак. Аби позбутися усталеного телевізійного образу, вона свідомо бралася за складні драматичні ролі, граючи навіть жінок із залежністю.

Найважчим випробуванням стало раптове прощання з телепроєктом. Жодних пояснень від керівництва акторка так і не отримала: одного з ведучих залишили, а на її місце почали шукати нові молоді обличчя. Замість роз'яснень на прощання їй вручили символічний подарунок. «Мені просто сказали: "Все, ти більше не ведеш". Раптово, в один день. Було дуже боляче. Мені навіть подарували годинник, як пенсіонерці. Це відчувалося, як втішний приз. Я тоді вирішила, що доведеться поступово "повзти на цвинтар"», — з гіркотою згадує вона.

Варто нагадати, що Лариса Руснак — не лише колишня ведуча розважального шоу, а й визначна українська акторка театру, кіно та дубляжу. Багато років вона грає на сцені Національного драматичного театру імені Івана Франка, має за плечима десятки ролей у популярних українських серіалах і фільмах. Саме її голосом говорять багато голлівудських зірок в українському прокаті.

Історія Руснак — це нагадування про те, як швидко телебачення може створити образ і як непросто потім його позбутися. І про те, що за кадром навіть найуспішніших проєктів стоять рішення, які змінюють життя людей в один день — без пояснень і без права на підготовку.