Лукашенко між Вашингтоном і Москвою: що стоїть за візитом Джона Коула до Мінська

Поїздка представника Трампа Джона Коула до Мінська цього тижня знову привернула увагу до білоруського напрямку. Результатом стало звільнення 25 ув'язнених, а натомість американська сторона зняла санкції з підприємств «Лакофарба» та «Беллесбумпром». Павло Латушко, заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету та керівник Народного антикризового управління Білорусі, в інтерв'ю прокоментував ці події, наголосивши: з погляду людських доль кожне звільнення — це врятоване життя, але загалом очікування не справдилися.

Ще до початку переговорів Коул говорив про надію визволити сотні політичних в'язнів — називалася цифра 200 і більше. Розраховували й на те, що вийдуть люди з гуманітарного списку, ті, хто має тяжкі проблеми зі здоров'ям. Латушко припускав, що звільнять усіх жінок, адже рік оголошено роком білоруської жінки, але цього не сталося. Натомість було підібрано окрему групу — журналістів, відомих людей, аналітиків, адміністраторів Telegram-каналів, музикантів — і депортовано. На думку співрозмовника, причина саме в тому, що відомі люди не можуть залишатися в Білорусі, аби не заважати режиму.

Самі переговори, за словами Латушка, були жорсткими. Лукашенко поводився розв'язано, гордовито й навіть агресивно, почав сперечатися з тезою, чи є в країні політичні в'язні, і заявив, що таких людей немає. Латушко наводить дані правозахисників: від 19 березня, коли звільнили 250 осіб, додатково визнано політичними в'язнями ще 224 людини. За його словами, виходить конвеєр: Коул виїжджає — Лукашенко знову садить людей, щоб спецпосланець повернувся і зняв якісь санкції. Американська сторона порушила питання про припинення репресій, а Лукашенко перед делегацією заявив, що громадяни сидітимуть за порушення закону — так само, як і не громадяни.

Угоди не вийшло, хоч Лукашенко до візиту говорив і про «малу», і про «велику» домовленість. Зняття санкцій із «Беллесбумпрому» та «Лакофарби» Латушко не вважає ні тим, ні іншим — ці підприємства не критичні для режиму. Мінськ хоче більшого: зняття обмежень із нафтохімії, хімічної промисловості, IT-сектору, банків. Під американськими санкціями залишаються близько 90 підприємств і секторів, зокрема «Білоруський металургійний завод» і «Гродно Азот». Але Вашингтон цього не запропонував. Серед причин зриву Латушко називає образу Лукашенка на претензії щодо репресій та вплив Росії: коли Коул виїжджав із Литви, з білоруського повітряного простору до Литви залетів російський дрон — сигнал, що є червоні лінії, які переходити не можна.

Попри невдачу, Коул заявив, що планує повернутися за місяць і звільнити сотні політв'язнів, називаючи число 500. На запитання, чи можливо визволити всіх до кінця року, він відповів, що працюватиме над цим. Латушко каже: звільнення бажані, але з огляду на поведінку Лукашенка та вплив Москви зробити це буде складно.

Окремо йдеться про законопроєкт Грема та Блюменталя, який має стати законом і бути підписаним Трампом. Латушко сподівається, що після підпису виконавчі декрети запровадять санкції, які заблокують постачання нафти. Він називає потенційно серйозним ударом санкції проти Центробанку Росії, Ощадбанку, Газпромбанку, ВТБ та інших, а також мита для п'яти ключових країн — імпортерів російської нафти. Водночас він зауважує непослідовність Трампа: спершу той атакував Україну, потім зайняв нейтральнішу позицію, далі почав підтримувати Київ, а остання заява знову покладає на Україну провину за дефіцит дизеля і зростання цін. За прогнозом Латушка, рішення залежатиме від опитувань: якщо американці вважатимуть, що тиск на Росію потрібен, закон підпишуть; якщо ж бачитимуть у цьому удар по економіці США — ні.

Роль Європи в цих процесах, за словами Латушка, інша. Коул після Мінська відвідав Литву й зустрівся з президентом і прем'єром, і литовський президент заявив, що ілюзій щодо Лукашенка та безпеки немає. ЄС домагається системних змін усередині Білорусі, припинення агресії та підтримки війни проти України, тоді як США зосереджені на звільненні політв'язнів і зупиненні репресій. Лукашенко ж хоче, щоб Вашингтон домігся від Євросоюзу зняття низки санкцій і переговорів. Латушко згадує тунелі під кордонами з Литвою, Латвією та Польщею, про які говорить Frontex, дрони в литовському просторі, диверсії та збільшення агресивних дій Росії. На цьому тлі, на його думку, Європа на зняття санкцій не піде. Польща вже направила 5 тисяч військовослужбовців для зміцнення кордону з Білоруссю, а прем'єр Латвії на зустрічі з Коулом висловився за посилення санкцій.

Латушко звертає увагу й на військову активність Білорусі. За останній місяць відбулися навчання артилерійської бригади, ВПС і ППО, інженерних військ, ракетних військ, територіальної оборони та внутрішніх військ, навчання воєнних кореспондентів. На Прип'яті інженерні війська прокладали понтонну переправу, а спільно з Казахстаном білоруси відпрацьовували роль диверсантів. Спільна риса цих маневрів — дрони. Навчання проходили на полігоні «Гожа» за 5–7 кілометрів повітрям від Сувальського коридору — 104-кілометрового сухопутного сполучення між Калінінградом і кордоном Литви та Польщі, яке Латушко називає ахіллесовою п'ятою оборони НАТО та ЄС. Також маневри відбувалися на Брестському та Ружанському полігонах за 15–60 кілометрів від польського кордону. Міноборони Білорусі не повідомляло ОБСЄ про кількість військових і техніки згідно з віденськими документами 2011 року. Лукашенко підтверджує готовність оголосити мобілізацію, щоб перевірити готовність армії та резерву на випадок воєнного стану.

Латушко згадує й ретранслятори: чотири вже позначені на карті, зокрема в Гомельській області поблизу Мозиря. На його думку, використовуються російські SIM-картки, які через роумінг захоплюють білоруський зв'язок та обходять системи дронового захисту України. Оскільки білоруська «дочка» МТС має 49 відсотків російського капіталу, а 51 відсоток у Белтелекому належить уряду Білорусі, вежі МТС у прикордонних районах можна було б відключити. Але цього не роблять, і Латушко вбачає тут один із прикладів домовленостей Лукашенка та Путіна, досягнутих на Валдаї та в Москві без публічної комунікації.

Коментуючи так звані вибори до Держдуми РФ, Латушко прогнозує фальсифікації та перемогу «Єдиної Росії». Він звертає увагу на опубліковане Лукашенком опитування про 87,6 відсотка підтримки — цифри, яких раніше не було. На його думку, після сфальшованих виборів можуть з'явитися псевдодепутати, які звернуться до Путіна з ініціативою про мобілізацію. Так само Лукашенко збирає Всебілоруські народні збори 18–19 грудня, а лише цей орган може ухвалити рішення про війну і мир та про спрямування збройних сил до третьої країни. Латушко також згадує запровадження умовного безвізу та електронних віз для громадян Індії — на його думку, це спосіб залучити трудових мігрантів, які згодом можуть опинитися у збройних силах Білорусі.

Загалом картина, яку описує Латушко, — це балансування Мінська між Вашингтоном і Москвою, де кожен крок у бік США супроводжується сигналами з Кремля, а внутрішні репресії не припиняються. Звільнення політв'язнів залишається точковим, санкції знімаються вибірково, а військова активність біля кордонів НАТО зростає. Поки що жодна зі сторін не отримала того, на що розраховувала, і це робить подальший розвиток подій передбачувано непередбачуваним.