Дар’я Петрожицька: комфорт на знімальному майданчику починається з довіри

Розмова про інтимні сцени в кіно майже завжди виходить за межі суто професійного. Глядач бачить на екрані пристрасть, а за кадром у цей момент працюють десятки людей, стоять камери й лампи, і акторам доводиться грати близькість у доволі технічних умовах. Тож не дивно, що для такої роботи потрібна особлива атмосфера — передусім довіра між партнерами.

Саме про це в інтерв’ю «Наодинці з Гламуром» говорила акторка Дар’я Петрожицька. За її словами, серед колег навіть існує поняття «люди без статі» — коли під час зйомок особисте відходить на другий план і залишається лише професійне завдання. Найкомфортнішим своїм партнером вона назвала Андрія Ісаєнка. «Перший, про кого я подумала, так це Андрій Ісаєнко, бо настосільки комфортно!» — зізналася акторка.

Петрожицька пояснила, що з Ісаєнком їм вдається чітко розділяти роботу й особисте життя. В обох є другі половинки, але на майданчику вони просто виконують свою роботу. «З Андрієм мені максимально комфортно в будь-якій сцені, бо ми завжди знаємо, що це робота, і не соромимося одне одного», — розповіла вона.

Водночас так буває не з усіма. За словами акторки, іноді під час зйомок інтимних сцен між партнерами все ж виникає ніяковість — і це, схоже, радше правило, ніж виняток. Питання комфорту тут залежить не від досвіду чи кількості зіграних ролей, а від здатності домовитися й відчути безпеку одне з одним.

Петрожицька відповіла і на значно менш приємне запитання — чи пропонували їй роль в обмін на інтимні стосунки. За її словами, особисто вона з таким не стикалася. «Мені щастило з цим. Ніколи не було! Все завжди професійно», — сказала акторка. Вона додала, що вірить у професіоналізм людей, із якими працювала, і навіть коли чує від знайомих історії про подібні пропозиції, їй складно в це повірити. «Моє життя мене зіштовхувало з професійними людьми», — зазначила вона.

Історія Петрожицької — це радше виняток, який сама вона пояснює щасливим збігом обставин, аніж правилом. І хоча тема зловживань у професійному середовищі залишається чутливою, її досвід нагадує про просту річ: комфорт на майданчику не виникає сам собою, його творять конкретні люди й домовленості між ними.