Преслі Гербер: шлях боротьби з залежністю, який обірвався у 27

Про смерть Преслі Гербера стало відомо 20 вересня. За інформацією офісу судмедексперта округу Лос-Анджелес, 27-річний чоловік перебував у реабілітаційному центрі. Причину смерті наразі не встановлено, а родина попросила поважати її приватність.

За кілька місяців до трагедії, у березні 2026 року, Гербер публічно розповів про лікування із застосуванням ібогаїну — психоактивної речовини рослинного походження, яку використовують у деяких експериментальних програмах терапії залежностей. У США вона не має легального статусу. Перед початком процедури він опублікував відео, описавши свій стан як дуже тривожний. За його словами, він намагався перестати тікати від проблем і нарешті зіткнутися з ними. Гербер також висловлював сподівання більше не повертатися до такого лікування, зізнаючись, що йому було складно відмовитися від бажання все контролювати, але цього разу він хотів довіритися процесу. Його допис тоді підтримали найближчі: Сінді Кроуфорд назвала сина справжнім воїном і написала, що пишається ним, а сестра Кайя Гербер публічно висловила захоплення братом.

Проблеми Преслі не були новими. За повідомленнями американських медіа, він багато років жив із депресією та тривожним розладом і за час лікування звертався до 15 психіатрів. У 2023 році Гербер започаткував серію відео Mental Health Mondays, де говорив про власний досвід терапії, медикаментозного лікування та способи впоратися із важкими психологічними станами. Того ж року він з'явився у подкасті Studio 22, розповідаючи про депресію та бажання використовувати свій досвід, щоб допомагати іншим не залишатися наодинці з подібними труднощами. Окремою частиною його життя була боротьба з наркотичною залежністю, яка, за словами сестри Кайї, тривала близько десяти років. Наприкінці 2025 року Преслі публічно розповідав про посилення депресії та панічних атак, а згодом видалив відео.

Про те, як залежність брата позначилася на родині, Кайя Гербер розповіла в інтерв'ю Vogue, опублікованому незадовго до його смерті. За її словами, через проблеми брата вона з дитинства намагалася бути самостійною і рідше звертатися до батьків по допомогу, адже бачила, скільки уваги вони приділяли Преслі. Водночас Кайя не приховувала захоплення братом і називала його своїм "учителем" — людиною, яка не боялася відкрито говорити про власні труднощі та показувати іншим свою вразливість.

Історія Преслі Гербера — це не лише хроніка боротьби з залежністю, а й нагадування про те, наскільки складною може бути ця боротьба навіть за публічної підтримки та доступу до лікування. Його відкритість у питаннях психічного здоров'я залишила слід для багатьох, хто стикається з подібними викликами.