Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Довелось одягатися скромніше»: українська біженка про адаптацію у Франції

·1105 слівредакція
«Довелось одягатися скромніше»: українська біженка про адаптацію у Франції

Віта з двома дітьми після Німеччини та Словенії осіла у французькому містечку Отен. Вона розповіла, як місцеві сприймають українців, чим дивує побут і чому французькі родини видаються їй взірцевими.

Історія Віти — типова для тисяч українських родин, які через війну змінили не одну країну, перш ніж знайти прихисток. Жінка приїхала до Франції у серпні й оселилася в родині з п’ятьма дітьми в Отені — невеликому містечку на сході країни. Перші враження, за її словами, були несподіваними: французи дуже цінують скромність, тож довелося переглянути власний стиль одягу.

Адаптація полегшилася завдяки гостинності. Віта зізнається, що дві французькі сім’ї, у яких вона жила, вразили її щирістю та турботою. Господарі з цікавістю куштували українські страви — борщ, окрошку та шашлик, описуючи їх як «інбутік», тобто поєднання різних смаків. Культурний шок викликали й традиції: при зустрічі французи обов’язково цілуються в обидві щоки, незалежно від статі, і вітаються з усіма — у супермаркеті, на вулиці чи в аптеці.

Найбільше Віту вразила рівність у стосунках. Вона згадує, як під час гостин почала прибирати зі столу за звичкою, але всі одразу підвелися, а господар сам узявся за посудомийку. Для неї це контраст із досвідом в Україні, де жінці часто доводилося поєднувати роботу, забезпечення родини та домашні справи. У французькій родині, де вона мешкає, чоловік сам приготував обід до її приїзду, а якщо жінка втомилася — може відпочивати, поки партнер виконує хатню роботу. Тут не сперечаються про те, хто має займатися дітьми чи кухнею.

Показовою є й реакція батьків на прикрий інцидент: шестирічний син випадково дав шахраям доступ до картки, і ті намагалися зняти 1200 євро. Банк заблокував транзакції, тож родина втратила близько 200 євро, які оскаржуватиме в суді. Замість крику батьки спокійно пояснили дитині наслідки, показавши на готівці, яку суму ледь не втратили.

Вразив жінку й рівень медичного сервісу. Без місцевої страховки, яка ще оформлювалася, вона звернулася до аптеки зі скаргами на здоров’я. Там їй запропонували здати аналізи просто на місці, перевірили їх і підібрали антибіотики. «Наші трохи зажралися, розказуючи, як усе погано в Європі», — зауважує Віта.

Загалом життя для великої родини у Франції потребує чималих витрат: на харчування для двох дорослих і чотирьох дітей іде близько 1500 євро на місяць, оренда квартири площею 50 квадратних метрів в Отені коштує приблизно 700 євро. Водночас, за словами жінки, тут цінують реальні навички, а кар’єрне зростання можливе навіть без дипломів — головне знати мову.

Місцева громада активно допомагає українцям: асоціація забезпечує продуктами, опікується дитячими будинками в Україні та навіть допомогла з переїздом, а мер міста поділився інформацією про родину у своєму офіційному чаті. Віта каже, що після складних переїздів нарешті відчула, що потрапила в середовище, де є повага, спокій і підтримка.

Читайте також