«Спочатку був шок»: українська телеведуча про адаптацію у Британії

27 серпня 2026, 17:07 ·339 слівредакція

Колишня ведуча «1+1» Марина Леончук розповіла, як після переїзду до Великої Британії починала кар'єру з продажу булочок і приготування кави. Її досвід адаптації — про руйнування ілюзій та цінність порад британської родини.

Марина Леончук, відома українська журналістка з 20-річним досвідом роботи в кадрі, зокрема на телеканалі «1+1», після початку повномасштабного вторгнення опинилася у Великій Британії. Переїзд стався за програмою Homes for Ukraine, і родина оселилася в британській сім'ї. До цього вона з сином Гордієм тимчасово жила в Чернівцях, де очолювала службу новин місцевого каналу та створювала відео для переселенців.

Адаптація розпочалася з жорсткого, але, як виявилося згодом, дієвого настановлення від господарів. Вже на третій день вони чітко окреслили умови: не сидіти вдома, а негайно вчити мову, працювати та соціалізуватися. «Мене швидко поставили на місце. Вони мені сказали: "Марино, ми розуміємо, що відбувається жах в країні, війна, ваш досвід ми не можемо пережити і зрозуміти до кінця… Але для того, щоб вам тут адаптуватися, вам потрібно тут працювати, вчити мову, не сидіти в хаті і соціалізуватися максимально швидко"», — пригадала журналістка в інтерв'ю Марічці Падалко.

Спочатку ці слова здалися їй бездушними та викликали шок, проте вже за три місяці вона вийшла на першу роботу. Перші посади були далекими від телебачення: колишня зірка ефіру стала продавчинею булочок, а паралельно опанувала професію баристи, хоча до цього зовсім не вміла готувати каву.

Головним бар'єром на шляху до британських медіа став брак мовних знань — на момент переїзду її словниковий запас становив лише близько трьохсот слів. Сподівання легко влаштуватися на BBC News чи в популярні газети виявилися ілюзією. Крім того, британські роботодавці побоювалися високої кваліфікації української фахівчині, адже досвідчені кадри на простих посадах викликають острах через ризик їхнього швидкого звільнення.

Ця історія — нагадування про те, що навіть після десятиліть успішної кар'єри доводиться починати з нуля, а найцінніші уроки часто приходять не з дипломами, а з досвіду, який здається принизливим лише на перший погляд. Адаптація в новій країні — це не лише про мову чи роботу, а й про готовність переосмислити власні очікування.