Магдалена Андерссон: сильніша Європа як відповідь на нестабільний світ

Парламентські вибори у Швеції 13 вересня завершилися мінімальною перевагою лівоцентристського блоку: чотири партії разом здобули 176 із 349 місць. Магдалені Андерссон, яка очолює Соціал-демократичну партію, запропонували вести переговори про формування нового уряду. Вона вже має досвід роботи на посаді прем'єрки — саме вона очолювала кабінет на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тепер Андерссон каже, що прагне вдруге взяти на себе керівництво урядом і використати цей мандат для зміцнення позицій Європи.

В інтерв'ю Politico вона пояснила, чому вважає сильний Євросоюз нагальною потребою. «У світі, в якому ми живемо сьогодні, нам потрібен сильний Європейський Союз. З огляду на те, що Росія досі веде війну в Україні, ми маємо непередбачувані Сполучені Штати, а також Китай, який намагається вийти на перший план, – нам дійсно потрібно, щоб Європейський Союз був сильним», — наголосила лідерка соціал-демократів.

На її думку, для цього ЄС має змінити сам механізм ухвалення рішень. Андерссон виступає за скасування права вето у питаннях зовнішньої та безпекової політики, пропонуючи замінити одностайність кваліфікованою більшістю. «Головне питання для забезпечення ЄС сильного голосу полягає в тому, чи можуть 27 лідерів блоку справді домовитися про щось, коли вони сідають за стіл переговорів. Мати сильну Європу – досягати одностайності, наскільки це важливо для нашої сили – я вважаю, що це є ключовим», — зазначила вона. За її словами, складність одностайних рішень вона бачила на власному досвіді: під час обговорень санкцій проти РФ тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан перешкоджав досягненню згоди. «Я вважаю, що у питаннях зовнішньої політики має діяти правило кваліфікованої більшості», — сказала вона, додавши, що коли Україна та інші країни приєднаються до ЄС, «так чи інакше відбудуться зміни, і тоді, на мою думку, це має стати одним із питань, що обговорюватимуться на той момент».

Ще один напрям, який Андерссон називає пріоритетним, — конфіскація заморожених російських активів і використання цих коштів для фінансування потреб України. На запитання про опір Бельгії, де зосереджена найбільша частина таких активів, через юридичні ризики вона відповіла коротко: «Тоді вирішуйте юридичні питання».

Окремо лідерка соціал-демократів говорить про тісніші зв'язки між Канадою та ЄС і про те, що Європі варто взяти приклад з канадського прем'єра Марка Карні та проявити твердість у ставленні до американського президента Дональда Трампа. «Ми повинні відстоювати інтереси Європи. Я вважаю, що це хороший спосіб поводитися з такими політиками, як Трамп», — зазначила вона. Андерссон також хоче, щоб Європа шукала союзників за межами власних кордонів — серед Японії, Австралії, Канади та Великої Британії. «Я хочу, щоб мій уряд був активним на світовій арені. Швеція повернулася», — сказала вона.

За цими заявами проступає ширший контекст: Стокгольм формує курс у момент, коли питання європейської єдності, підтримки України та відносин із Вашингтоном залишаються відкритими. Те, чи вдасться Андерссон реалізувати заявлені пріоритети, залежатиме не лише від позиції Швеції, а й від готовності інших країн ЄС до інституційних змін, які вона пропонує.