«Два різні досвіди»: українка порівняла життя у Варні та Батумі

Анна Добровольська після трьох років у болгарській Варні переїхала до грузинського Батумі. Вона розповіла, як відрізняються оренда, комуналка, продукти й ритм життя в обох містах.
Переїзд між двома приморськими містами — Варною та Батумі — для українки Анни Добровольської виявився не просто зміною адреси. За її словами, це два абсолютно різні досвіди. Варна асоціюється у неї з морем, спокоєм і зрозумілим налагодженим ритмом, тоді як Батумі — це енергія міста, хмарочоси, інтенсивний трафік і зовсім інший характер. До того ж, за її відчуттями, Грузія зараз помітно дешевша за Болгарію.
Найвідчутніша різниця — у витратах на житло. У Батумі оренда квартири з однією спальнею стартує від 400 доларів (приблизно 18 тис. грн), причому без депозитів і без послуг ріелтора. У Варні схожа квартира коштує від 500 євро (близько 25,5 тис. грн), але частіше вимагають два депозити й комісію ріелтору, яка іноді сягає 100%. Комунальні платежі в Грузії становлять 50–70 доларів (2–3 тис. грн), у Болгарії — 150–200 євро (5–10 тис. грн). Таксі в Батумі обійдеться від 2 до 4 доларів, у Варні — від 4 до 10 євро (200–500 грн).
Різниця помітна і в продуктовому кошику. У Грузії, за словами Добровольської, овочі, фрукти та мʼясо можна купити за вигідною ціною, а у звичайних магазинах трапляються українські товари. В українському магазині ціни такі самі, як в Україні, чого не скажеш про магазини «Березка». На ринках, каже вона, ціни взагалі смішні, і саме там найкраще брати свіжу рибу, овочі, фрукти та мʼясо. Окремо вона відзначила заклади харчування: порції в Грузії великі, а ціни вдвічі нижчі, ніж у Болгарії.
Побут у Батумі виявився для неї комфортнішим. «Мені дуже подобається, що тут життя набагато живіше в побуті. Багато місць відкриті щодня, працюють допізна, а деякі, взагалі, 24 на 7. Після Європи, де ввечері все закривається о 7-8 вечора, це дуже відчувається», — резюмувала вона.
Історія Добровольської — це не стільки про те, яка країна краща, скільки про те, як змінюється саме відчуття побуту після переїзду. Ціни, графіки роботи, звичка до вечірньої тиші — усе це формує щоденний досвід, який зрештою важить не менше за цифри в орендній угоді.
Читайте також
Ще в розділі «Здоров'я»
- Історія бойової медикині з Чернігівщини, яка повернулася зі служби
- Міфи про Майкла Джексона: чому теорії про його «воскресіння» не вщухають
- Секрет молодості Lama: генетика, сон і сходи замість ліфта
- Херсон як кістка в горлі Кремля: навіщо Росія спустошує місто
- Антоніна Хижняк розповіла, як повітряні тривоги змінюють навчання її сина







