Від поранення до порятунку: історія бойового медика "Котика"

Дмитро, якого всі знають як «Котика», отримав свій позивний завдяки дочці — вона подарувала йому мініатюрну іграшку кота, яку він носить на бронежилеті як талісман. Цивільна професія чоловіка — зварювальник. Після повномасштабного вторгнення, у січні 2023-го, він отримав повістку від... хрещеника своєї матері, який тоді служив у ТЦК. Спершу Дмитро потрапив до 32-ї окремої механізованої бригади, де працював за фахом у взводі технічного забезпечення, а з 2024 року перейшов до 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Під час одного зі штурмів «Котик» дістав важке поранення: осколок пробив грудну клітку. Разом із двома побратимами він зміг самостійно дістатися до точки евакуації. Один із них втратив руку від вибуху, інший мав легке поранення. Дмитро, попри пневмоторакс, тримався силою волі. Відстань у три кілометри здавалася йому десятьма. Бойовий медик, який зняв із нього броню, заклеїв рану оклюзійною наліпкою — це полегшило дихання. Тоді Дмитро попросив сфотографувати його з діркою в грудях на пам’ять, але евакуаційна група відмахнулася.

Після лікування та реабілітації «Котик» вирішив сам стати медиком. Він пройшов курси бойового медика, отримав сертифікат і тепер рятує інших. «Мені дякують за порятунок, як я дякував колись. І тепер уже я відмахуюся від безглуздих побажань влаштувати фотосесію з ранами», — розповідає він. Свій страх перед медициною Дмитро подолав ще на фронті: «Коли настає небезпечний момент, мозок наче перемикається в інший режим. Тобі ніби ще страшно, але вже не настільки, щоб це заважало діяти».

Один із найбільш пам’ятних випадків стався восени 2024 року під Вовчанськом. Під час обстрілу побратим отримав множинні поранення — перебиту руку, посічені ноги, а його аптечку засипало землею. Дмитро, сам маючи легке осколкове поранення, витратив власні запаси на товариша. Наступного дня їх евакуювали. Через величезну кількість ворожих дронів виїзд став надзвичайно ризикованим. Нещодавно «Котик» із фельдшером дивом уникнули удару FPV-дрона з нічним баченням — маневруючи на швидкості, вони змусили «пташку» влетіти в гілля.

У батальйоні Дмитра для евакуації поранених використовують наземні роботизовані комплекси. Вони стають у пригоді, коли ні пішки, ні автомобілем дістатися до бійця неможливо. Сам «Котик» наголошує, що головне для бойового медика — увага до деталей: «Поранений тобі розповідає й показує, що в нього болить. Але треба все побачити і перевірити самому, щоб не пропустити найкритичніших поранень». Вдома на нього чекає родина. Дмитро мріє зайнятися фермерством на Полтавщині, але водночас уже подав документи до медичного університету, щоб стати парамедиком.