Історія кримськотатарської правозахисниці в Радбезі ООН: як Росія катує цивільних

10 серпня під час засідання Ради Безпеки ООН за формулою Аррії, присвяченого дотриманню міжнародного гуманітарного права щодо утримуваних у Росії військовополонених та цивільних, виступила кримськотатарська правозахисниця. Вона поділилася історією власного незаконного затримання російськими силовиками, яке сталося після її поїздки до окупованого Криму наприкінці 2022 року — жінка хотіла бути поруч із тяжкохворим батьком.

Упродовж шести місяців її утримували у центрах для іноземних громадян та місцях ув'язнення у Владикавказі й Беслані, висунувши низку сфабрикованих адміністративних обвинувачень. На третьому місяці неволі адвокату вдалося домогтися звільнення через суд касаційної інстанції. Проте одразу після виходу з воріт в'язниці на жінку накинули мішок, відвезли в невідоме місце та кинули до іншої в'язниці.

Правозахисниця наголосила, що її випадок не поодинокий. «Те, що сталося зі мною, є частиною системи. Росія використовує незаконні затримання, ізоляцію, сфабриковані адміністративні та кримінальні обвинувачення, катування і так звані карусельні затримання, щоб утримувати українських цивільних у неволі на окупованих територіях», — зазначила вона.

За її словами, людей викрадають і тримають без зв'язку із зовнішнім світом, доступу до адвокатів та можливості повідомити родинам про своє місцеперебування. Під загрозою на окупованих територіях перебувають усі — незалежно від віку, статі чи місця роботи. У Криму щонайменше 84 жінки зазнали кримінального переслідування, а 60 нині перебувають у слідчих ізоляторах або в'язницях.

Правозахисниця закликала міжнародну спільноту визнати Росію терористичною державою та звільнити всіх українських цивільних, яких незаконно утримують. Цей виступ став ще одним свідченням того, що російська система ув'язнення на окупованих територіях діє як інструмент тиску на цивільне населення, а історії окремих людей розкривають масштаб порушень прав людини.