Втратила ніс через рідкісну хворобу: історія британки, якій собака врятувала життя

Історія Джейн Гардман із міста Реддітч у графстві Вустершир почалася 2012 року, коли її собака на ім'я СеСе випадково вдарила господарку головою по обличчю. Невдовзі після цього ніс жінки почав набрякати, з'явилися кровотечі та постійна закладеність. Проте медики майже два роки не могли зрозуміти, що відбувається, а ніс тим часом буквачно «провалювався» всередину.

Лише після консультації вузького спеціаліста та аналізу крові діагноз було встановлено: АНЦА-асоційований васкуліт. Це рідкісна група аутоімунних захворювань, за яких імунна система помилково атакує здорові кровоносні судини, спричиняючи їхнє запалення, набряк і звуження. Причини можуть бути пов'язані з інфекціями, іншими хворобами або ліками, хоча в багатьох випадках встановити точний тригер не вдається.

Для стримування хвороби Джейн призначили хіміотерапію у формі пігулок, але тканини носа вже були повністю зруйновані, тож довелося встановити протез. «Втрата носа — надзвичайно рідкісне явище. Я пишаюся тим, як я з цим впоралася. Я досі приймаю ліки і, ймовірно, прийматиму їх завжди, але майбутнє має неймовірно світлий вигляд», — розповіла жінка. Вона зізнається, що спочатку, коли їй не назвали очікувану тривалість життя, вона самостійно шукала прогнози в інтернеті й вони були невтішними. Тепер, у стані ремісії, вона почувається добре.

Попри пережите, британка навчилася жити з протезом і навіть жартує з повсякденних дрібниць: взимку з носа іноді капає, а у водолазках він відкидається назад — і це завжди викликає в неї усмішку. Вона переконана, що її собака врятувала їй життя: «Собаки можуть відчувати запах хвороби Паркінсона та раку, і я думаю, що вона це відчула».

Зараз Джейн займається просвітницькою діяльністю в благодійній організації Vasculitis UK. Вона вірить, що її випадок допоміг змінити підхід до лікування васкуліту, а клінічні рекомендації поступово вдосконалюються, щоб інші пацієнти могли отримати діагноз раніше. Наскільки їй відомо, вона єдина людина, яка втратила ніс саме через цю хворобу. Наслідки досі даються взнаки: через ураження лівого ока жінка перенесла три операції та має хронічний синдром сухого ока, а кожні шість місяців проходить курс хіміотерапії для підтримання ремісії. Втім, після встановлення спеціальних трубок у вуха повністю зникли проблеми зі слухом.