Скандал із Кравченком: у ЦПК назвали єдиний вихід для влади

Скандал навколо Офісу генерального прокурора спалахнув після операції «Карфаген», яку провели антикорупційні органи. У її ході було викрито злочинну схему прикриття шахрайських кол-центрів. Далі події розгорталися стрімко: очільник відомства Руслан Кравченко заявив про підписання підозр керівництву НАБУ та виїхав за кордон, пояснивши це нібито відрядженням.

На тлі цієї історії юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, який механізм, на її погляд, дозволив би уникнути подібних криз у майбутньому. За її словами, проста заміна керівника відомства без зміни підходів не вирішить проблеми на системному рівні.

«І щоб такого насправді більше не відбувалося, єдиний вихід – це все-таки голосування і ухвалення закону, за яким кардинально зміняться підходи до призначення та звільнення генерального прокурора. Я кажу зараз про відкритий конкурс з незалежними міжнародними експертами. Це єдиний спосіб застрахуватися від подібних історій в майбутньому», – підкреслила вона.

Щербан також звернула увагу на закиди Кравченка на адресу керівництва НАБУ. На її думку, вони є лише спробою відвернути увагу від власних ризиків. Виїзд за кордон і спроби публікувати заяви з-за межі України, за словами юристки, демонструють бажання убезпечити себе від процесуальних дій.

Окремо вона наголосила на репуційних наслідках для держави. Ситуація з виїздом генерального прокурора, вважає Щербан, стала великим ударом по іміджу України на міжнародній арені. Водночас, за її словами, у влади є інструменти, щоб продемонструвати європейським партнерам готовність до реальних реформ.

«Це насправді велика ганьба, в тому числі перед європейськими партнерами. В парламенті зареєстрований законопроєкт про конкурс на генпрокурора. Це мало б сьогодні стати першим і логічним кроком як антикризова реакція, щоб показати всьому світу і українському суспільству, що ми здатні дуже швидко розв'язувати такі проблеми», – зауважила заступниця директора ЦПК.

Попри це, шанси на швидке голосування за конкурсний відбір вона оцінює скептично. Причина, на думку Щербан, у тому, що для багатьох народних депутатів посада генпрокурора залишається інструментом гарантії власної недоторканності.

Отже, дискусія зводиться не лише до персоналій, а до правил гри. Історія з Кравченком оголила слабке місце – процедуру призначення та звільнення очільника Офісу генерального прокурора. Саме тому пропозиція про відкритий конкурс із залученням міжнародних експертів звучить як спроба замінити ручне керування процесом на передбачуваний механізм. Питання лише в тому, чи знайдеться в парламенті достатньо голосів, аби цей механізм запрацював.