«Єдиний вихід»: у ЦПК пояснили, як влада має діяти після скандалу із Кравченком

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан вважає, що нинішня ситуація вимагає не кадрового рішення, а зміни самого підходу до призначення та звільнення керівника Офісу генерального прокурора. Про це вона розповіла в інтерв'ю.

За її словами, заміна очільника відомства без зміни процедур не усуне причин, через які подібні історії повторюються. «І щоб такого насправді більше не відбувалося, єдиний вихід – це все-таки голосування і ухвалення закону, за яким кардинально зміняться підходи до призначення та звільнення генерального прокурора. Я кажу зараз про відкритий конкурс з незалежними міжнародними експертами. Це єдиний спосіб застрахуватися від подібних історій в майбутньому», – підкреслила Щербан.

Окремо вона звернула увагу на заяви Руслана Кравченка на адресу керівництва НАБУ. На думку юристки, вони є спробою відвести увагу від власних ризиків, а виїзд за кордон і публікація заяв з-за межі України свідчать про бажання убезпечити себе від процесуальних дій.

Щербан також наголосила на репуційних наслідках для держави. «Це насправді велика ганьба, в тому числі перед європейськими партнерами. В парламенті зареєстрований законопроєкт про конкурс на генпрокурора. Це мало б сьогодні стати першим і логічним кроком як антикризова реакція, щоб показати всьому світу і українському суспільству, що ми здатні дуже швидко розв'язувати такі проблеми», – зауважила вона.

Водночас заступниця директора ЦПК скептично оцінює перспективи швидкого голосування за конкурсний відбір. Причина, за її словами, у тому, що для багатьох народних депутатів посада генпрокурора залишається інструментом гарантії власної недоторканності.

Скандал навколо Офісу генерального прокурора загострився після операції антикорупційних органів «Карфаген», під час якої було викрито схему прикриття шахрайських кол-центрів. Після цього Руслан Кравченко заявив про підписання підозр керівництву НАБУ та виїхав за кордон, пояснивши це нібито відрядженням.

Отже, дискусія зводиться не до того, хто очолить відомство, а до того, за якими правилами це відбуватиметься. Саме тому пропозиція про конкурс із міжнародними експертами звучить як спроба перевести розмову з персоналій на процедури — і тим самим зменшити ймовірність повторення подібних криз.