«Білі янголи» вивезли з Дружківки 12 людей: історії тих, хто залишав дім під обстрілами

Дружківка розташована за кілька кілометрів від лінії фронту — за даними мапи DeepState, відстань становить менш як 10 кілометрів. Саме тому місто щодня потерпає від обстрілів, а евакуація звідти триває. У неділю, 13 вересня, поліцейський екіпаж «Білий янгол» вивіз із Дружківки 12 людей. Про це начальник відділу організації евакуаційних заходів поліції Донеччини Геннадій Юдін повідомив Суспільне Донбас. Загалом же, за інформацією голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, за добу 13 вересня з Донеччини евакуювали понад 600 людей.

У транзитному центрі в Краматорську під звуки дронів на подальшу евакуацію чекають Валентина з дочкою та інші люди. Жінці 89 років. Її вивезли з міста цим ранком. «У нас немає шибок, усі двері вибиті, усе побито. Одна квартира — дрон влетів просто у квартиру. Це кутова квартира на п'ятому поверсі в п'ятиповерхівці», — розповіла вона. За її словами, дев'ятиповерховий будинок у Дружківці горів протягом тижня. «На це неможливо дивитися: як настає вечір — і починається. Спочатку горів один стояк. Почалося з дев'ятого, восьмий, сьомий, на завтра — до кінця, і поряд пішли палити. У нас немає ні світла, ні газу, ні води, ні тепла. І ось ми так живемо з січня. Без цього всього. Уявіть, як ми живемо», — каже Валентина.

Олега Кисельова також вивіз екіпаж «Білий янгол». У рідному місті він залишався до останнього через дружину, яка зникла понад місяць тому. «Я дружину свою шукав. Загубилася. Я хотів із нею виїхати. Пішла — й немає її. Думав: прийде. Фотку навіть поліція показала. Я кажу: це не вона. Я дзвонив у поліцію сьогодні. Пішла з дому й не знаю, де вона зникла. Більше місяця. І дрони літають, і КАБи літають. Ми ховаємося під деревами. Нема куди тікати навіть», — розповів він.

Лише частину документів змогли взяти із собою Галина з чоловіком. «Я не можу передати. Хочеться плакати, а плакати не можу. Все загинуло: і коти, і собаки, і кури — все загинуло. І дому немає. І вони продовжують бити, і бити, і бити», — сказала жінка. За її словами, будинок згорів, а з речей у подружжя залишилися тільки документи, які вдалося забрати з підвалу. «Переодягнутися — що дали. Десь на смітнику забрали, щоб щось одягнути. Своїх речей нічого немає, в хаті все згоріло. Окуляри там, щоб я хоч бачила щось. Не бачу, нічого не бачу. Документи ми взяли в підвал. Сумочка маленька була, чоловік каже: "Давай в підвал візьмемо". Там паспорти, якісь документи. Це ми змогли врятувати. А одягу вже ніякого, це чуже все. І Дружківки вже немає. Все, все горить. Вся Дружківка горить», — розповіла Галина.

68-річна Ольга також евакуювалася цим рейсом. Вона виїхала, щоб шукати інформацію про зниклого безвісти на війні сина-військового. «Бомблять Дружківку, церкву розбили. КАБи людей вбивають. Люди лежать мертві. Учора приїжджали теж "Білі янголи", але вони сказали, що сьогодні нас вивезуть. Учора — спалені дві жінки біля базару, просто спалені. Дуже важко. Жити немає жодного сенсу там», — розповіла жінка. За її словами, загиблих у місті вже ховають у дворах. «У мене сусіда розірвало. Пішов у туалет, вийшов без ніг, без нічого. Ноги поховали. Уже дуже страшна ситуація», — сказала Ольга.

Історії цих людей — не окремі випадки, а відображення щоденної реальності прифронтових міст. Дружківка, розташована за кілька кілометрів від фронту, продовжує жити під обстрілами, і евакуація залишається єдиним порятунком для багатьох. Кожен вивезений рейс — це чиясь врятована історія, але й нагадування про тих, хто ще чекає на допомогу або не може виїхати.