Вижила після падіння з 9 поверху: історія киянки, яка втратила батьків через атаку РФ

31 липня минулого року російська ракета влучила у багатоповерхівку у Святошинському районі Києва. Тоді загинули 28 мешканців будинку. Вероніку Осінцеву вибуховою хвилею викинуло з вікна 9 поверху — дівчина дивом залишилася живою, проте її батьки, Наталія та Андрій Осінцеви, загинули.

У ніч атаки Вероніка готувалася до мітингу на підтримку НАБУ та САП, де мала виголошувати промову. Вона репетирувала вдома, а ближче до вечора повернулася у свій район, де вже було чути шахеди. Від безпілотників дівчина ховалася під деревами.

Вночі вона прокинулася на вулиці — від удару її викинуло з квартири. На руїнах її знайшов військовий, потім приїхали медики. У дівчини був перелом зі зміщенням на лівій нозі, вона перенесла чотири операції. «Я просто спала. Потім вибух, я чую крізь сон, відчуття вільного падіння, і наступна секунда, коли я вже відкриваю очі, тут, під будинком. І бачу, що палає автівка, купу людей. Пролежала я без свідомості десь приблизно півтори-дві години», — розповідає Вероніка.

Зараз дівчина живе у знайомих. Вона продовжує справу матері — займається магазином канцтоварів та товарів для творчості, а також пише пісні. Рідний дім, де вона прожила понад 20 років, зруйнований — від кімнати залишився лише шматок стіни. Поруч облаштували меморіал із 28 фотографіями загиблих, серед яких і батьки Вероніки.

«Загалом моє життя, те, яким воно є зараз, це щасливий випадок. В цьому нема моєї заслуги. В цьому є заслуга людей, які були поруч зі мною. В цьому є заслуга моїх батьків, що я не залишилася ні з чим», — каже дівчина. Вона додає, що біль від втрати не мине ніколи, але батьки хотіли, щоб вона жила щасливо, займалася улюбленою справою та насолоджувалася життям за них обох.

Масована атака на Київ 31 липня минулого року стала однією з наймасштабніших: росіяни випустили 317 засобів повітряного нападу, зокрема 309 шахедів та вісім крилатих ракет. Загалом від обстрілу постраждали 159 людей, серед них 16 дітей. Тоді загинула 31 людина. Історія Вероніки — нагадування про те, що навіть після найстрашніших втрат можна знайти сили жити далі.