Шон Пенн показав «Чорні соняшники»: фільм про українську молодь на війні

Прем'єра документального фільму «Чорні соняшники» відбулася 11 вересня на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Після показу режисер стрічки Маркус Гейні та виконавчий продюсер, американський актор Шон Пенн, дали інтерв'ю журналу Vanity Fair, у якому говорили і про саму картину, і про ширший контекст війни в Україні.

Фільм розповідає про покоління українців, чиє дорослішання припало на час повномасштабного вторгнення. Серед героїв — рейвери, стрітрейсери, митці, фотографи й військові. Їхнє життя балансує між підпільними вечірками, швидкісними автоперегонами, стосунками та мріями про майбутнє — і передовою.

Гейні зауважив, що війна «не зупиниться, доки Путін не зупинить це або не буде зупинено силою». За його словами, люди, з якими доводилося говорити, насамперед військові, не очікують швидкого завершення. «Коли ви чуєте розмови цих дітей, які воюють на передовій, вони сприймають це як війну, в якій вони можуть потенційно воювати все своє життя», — сказав режисер.

Шон Пенн зі свого боку зазначив, що «українці перемогли», але додав, що про те, яким буде військове вирішення, «насправді нікому не варто коментувати». У стрічці також показано момент, коли адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила роботу Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Це рішення, за словами творців фільму, позначилося на представниках ЛГБТК+ спільноти, які служать у Силах оборони, а також на організаціях, що підтримують поранених військових.

Пенн назвав це «вбивством з необережності, але нам сказали не використовувати такі терміни». «Це нечемно, що іронічно. Ми приймаємо значну міру заперечення і все ще вважаємо себе куленепробивними», — сказав він.

Актор і продюсер додав, що хотів би, аби «Чорні соняшники» подивилися спецпредставник Трампа, його зять Джаред Кушнер та Іванка Трамп. «Цей фільм не має на меті нападати на жодного президента. Історії цих дітей настільки знайомі, що варто показати те, що дозволить глядачам відчути зв'язок і замислитися. Хтось це сприйме, хтось — ні. Ми здебільшого маємо власне уявлення про лідерство, але я готовий визнати, що помиляюся, якщо виникне така потреба. Це варте того, щоб спробувати», — пояснив Пенн.

За всієї політичної складової стрічка залишається передусім історією про людей. Її герої не встигли прожити звичайну юність — вона відбувається всупереч обстрілам, між вечірками й окопами. Саме цей контраст, а не гучні заяви, і робить «Чорні соняшники» розмовою про ціну дорослішання під час війни — і про те, чи готові її почути ті, від кого залежать рішення.