Херсону — 248: як місто святкує день народження попри війну

Цьогоріч День міста припадає на 19 вересня. За офіційними даними, Херсону виповнюється 248 років. Замість святкових салютів над Дніпром — протитанкові їжаки на вулицях і звуки обстрілів із протилежного берега. Ті, хто не виїхав, відзначають дату стримано, переважно між двома стінами власних осель.

Хронологію місто традиційно веде від 1778 року, коли поселення на березі Дніпра отримало статус міста й назву Херсон. Відлік цей — радянський за походженням, але саме він закріпився в офіційному календарі. Проте історія цього місця починається значно раніше.

Ще 1737 року на території сучасного Херсона запорізькі козаки заснували поселення Перевіз, згодом відоме як Старий Перевіз. Тут жили козаки, чумаки й корчмарі, які тримали в руках торгівлю та переправу через Дніпро. Херсонщина тоді перебувала під подвійним тиском — українські козаки діяли під протекторатами польського короля, московського царя й кримського хана, але внутрішнє управління зберігали за собою.

У 1775 році Росія знекровила Запорізьку Січ і почала активно втручатися в життя регіону. 1778 року Катерина II видала наказ про будівництво верфі, і Перевіз перетворили на Херсон. Це була не поява міста з нуля, а експансія на вже заселену українську територію. Росіяни керували фінансами, затягували будівництво, а будівлі, фортецю та верф фактично зводили українські й іноземні майстри. Коли торгівля відновилася, з Херсона вивозили хліб і сіль, а привозили вино та оливкову олію — і в комерції росіяни майже не брали участі. Реальний Херсон будували українці, греки та італійці.

Російська пропаганда наполегливо повторює, ніби місто має російську історію і що його створили Суворов, Ушаков та Потьомкін. Дослідники цю версію відкидають: роль Росії тут була радше загарбницькою, ніж почесною.

Святкування в умовах війни втратило зовнішній блиск, але не сенс. Дата залишається способом пам'ятати, чиїми руками місто будувалося, — і триматися за нього, навіть коли святкувати доводиться тихо.