Огризко: удари по НПЗ, переговори з Трампом і що змінюють «вибори» в Росії

Найбільша інтрига, на думку Володимира Огризка, полягала не в переговорах Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Нью-Йорку, а в зустрічі українського президента з директором ЦРУ в аеропорту Шеннон. Саме ця розмова, каже дипломат, могла дати Києву уявлення про справжню позицію Вашингтона. Від Трампа, вважає він, чекати адекватних рішень не варто, зважаючи на його ексцентричність і себелюбство, а от те, чим міг поділитися директор ЦРУ після своїх контактів у Москві, — це найцінніша інформація.

Окрема тема — підписаний Трампом закон про санкції. Огризко звертає увагу, що протягом 30 днів після підписання належить щось зробити, але, за його прогнозом, цей термін просто відсуватимуть: «30, потім ще багато разів по 30». Водночас дипломат критикує заклик американського президента до України припинити удари по російських НПЗ — через нібито зростання світових цін на дизель. На його думку, це тиск, і у відповідь Києву варто пропонувати обмін: не бити по нафтопереробленню в обмін на гарантію, що Росія не битиме по українській тепловій енергетиці. Такої пропозиції, констатує він, немає.

Що ж до «енергетичного перемир'я», Огризко нагадує: подібних домовленостей були тисячі, і вони не працювали. Росія, за його словами, не підтримає такий крок, бо він не лягає в плани Путіна, тим паче напередодні зими. Водночас він звертає увагу на нову ціль на півночі Росії — місто Діксон, куди вже долітають українські засоби ураження. Туди з Ямалу протягли нафтопровід на 400 кілометрів, і саме це, за оцінкою дипломата, залишається останньою надією російського нафтоперероблення: «Якщо туди долетить… оце і буде останнім аргументом для Путіна».

Щодо так званих виборів у Росії Огризко висловлюється прямо: це фікція, а замість Центральної виборчої комісії там фактично працює ФСБ. Показовими він називає результати закордонних дільниць, де партія влади програла системним конкурентам у Празі, Вільнюсі й Парижі. Атаку українських безпілотників на Московський НПЗ «Газпромнефті» 20 вересня, в фінальний день голосування, він вважає вдалою синхронізацією воєнного планування з політичним контекстом. За його словами, рештки ракети на місці влучання свідчать, що йдеться не про дрон, хоча до потрібної дальності ще треба дійти.

Говорячи про Німеччину, Огризко пов'язує провал партії Олафа Шольца на виборах у Мекленбурзі — Передній Померанії зі спадщиною НДР: на сході країни, за його словами, досі сильні позиції і правих радикалів, і «Лівих». Понад 35 років після об'єднання Німеччина залишається поділеною на «східняків» і «західняків», і це живильне середовище для путінських підривних структур. Водночас він не вважає це критичним для Берліна: це вибори в ландтагах, а не загальнонімецький зріз, і Шольц посаду не залишить.

Підсумок дипломата простий: поки Україна залежить від американських ракет, розвідданих і військової допомоги, вона змушена грати в цю дипломатичну гру. «Це все цинічно, це все, на жаль, безрезультатно», — каже він, додаючи, що Росія не поспішає за стіл переговорів, бо Путін просто боїться виїжджати за межі територій, де почувається безпечно.