Олешки під окупацією: живий щит, голод і відсутність евакуації

Олешки — колишній Цюрупинськ — місто, знайоме багатьом українцям, які колись проїжджали його дорогою до Криму. Тепер це один із найболючіших епізодів окупації Херсонщини. Про те, що там відбувається, в ефірі Radio NV розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

За його словами, ситуацію годі описати коротко. Їжа до міста майже не завозиться, а коли завозиться, то в складі військових конвоїв, що призводить до уражень і подальшого зменшення запасів. Те, що все ж потрапляє в Олешки, насамперед розподіляють між російськими військовими. Саме заради цього, вважає Андрющенко, росіяни й тримають місцевих мешканців, не даючи їм виїхати чи евакуюватися. У такий напівголодний спосіб людей фактично утримують на місці.

Проблема не обмежується їжею та водою. В Олешках немає медикаментів і можливості надати будь-яку медичну допомогу, і ці питання ніяк не вирішуються. «Це реально гуманітарна катастрофа, причому абсолютно створена росіянами заради військового прикриття. Це російський живий щит у своїй максимальній нелюдській формі», — каже Андрющенко.

Окрема тема — так звані гуманітарні конвої. За описом Андрющенка, росіяни використовують під виглядом волонтерів легкові автівки або «буханки», завантажують їх товарами й везуть. Частина вантажу справді може дійти до цивільних, але пріоритет — не для них. Окупанти тримаються за Олешки зокрема тому, що там зосереджена велика кількість підрозділів БпЛА, які влаштовують терор по інший бік Дніпра, на підконтрольній Україні Херсонщині.

Росіяни знімають і фільмують свої конвої, а українська розвідка отримує дані від людей на окупованій території. Через це, за словами Андрющенка, доводиться завдавати ударів, щоб обезкровити ворога. Він наголошує: якщо пропускати ці конвої й не вражати їх, цивільним не стане легше — легше стане військовим. Олешки — не поодинокий випадок: подібне, за його словами, відбувається з каретами швидкої допомоги, зокрема в Горлівці, де постійно перебувають кадирівці. Росіяни, каже Андрющенко, не гребують маскуванням під цивільних і використанням цивільного чи медичного транспорту для власних військових потреб.

На питання про міжнародні організації та трибуну Ради Безпеки ООН Андрющенко відповідає обережно: теоретично це може допомогти, але потрібно змінювати офіційну риторику. За його словами, росіяни мають достатньо фото й відео уражень конвоїв і використають це проти України. Певна недокомунікація, припускає він, пов'язана з нерозумінням, як про це говорити. Водночас Андрющенко вважає, що треба комунікувати чесно й пояснювати, що саме перевозять конвої та до чого це призводить. Поки що, зауважує він, чути відгуки від гуманітарних організацій та омбудсмена, тоді як офіційні структури здебільшого мовчать.

Вихід із ситуації, за словами Андрющенка, до кінця не зрозумілий. Єдине, що залишається, — тиснути на Росію. Але тиск має бути не про те, щоб окупанти нагодували людей, а про те, щоб дали їм можливість виїхати й організували зелений коридор для евакуації. На це росіяни не погоджуються.