Латвія заблокувала вилучення Усманова та Фрідмана з санкційного списку ЄС

Йдеться про санкційний режим, який Євросоюз почав формувати ще 2014 року. Він охоплює фізичних і юридичних осіб, причетних до дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Від 2022 року до переліку входять Владімір Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також колишній президент України Віктор Янукович.

За словами Кулбергса, продовження санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до завершення встановленого терміну такої згоди не буде, під загрозою опиниться чинність усього списку, а не лише позицій Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Саме тому Латвія не підтримала проєкт резолюції, у якому була ініціатива вилучити цих двох олігархів.

«Ситуація не є однозначною. Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана», – написав він у соцмережі Х.

Кулбергс зазначив, що продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком, але ціною цього «не може бути просто виключення цих двох осіб зі списку санкцій». «Латвія не може погодитися на таку пропозицію», – наголосив прем'єр.

Він також повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Байбою Браже працюватиме з Брюсселем і Парижем, щоб знайти рішення в інтересах Латвії. На той самий день він скликав екстрене засідання уряду країни. «Поки Росія продовжує війну, європейський тиск має посилюватися, а не ставати зручнішим для Кремля», – додав Кулбергс. Засідання послів ЄС має розпочатися 22 вересня о 9:00 за київським часом.

Передісторія питання тягнеться щонайменше від березня. Тоді персональні санкції продовжили, і Словаччина до останнього домагалася виключення зі списку Фрідмана та Усманова. 14 вересня ЄС продовжив санкційний режим лише на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягали на вилученні цих двох олігархів. За даними дипломатичних джерел у Франції, Париж планував «обміняти» зняття санкцій з Усманова на звільнення кількох своїх громадян, які перебувають у тюрмах Азербайджану.

Ця історія показує, наскільки крихкою є одностайність у санкційній політиці ЄС: рішення про продовження режиму залежить від згоди кожної з 27 країн, тож окремі національні інтереси здатні поставити під удар увесь список. Латвія обрала позицію, за якої краще зберегти чинність санкцій загалом, ніж погодитися на винятки для конкретних осіб. Як завершаться переговори в Брюсселі та Парижі, стане зрозуміло вже найближчими днями.