«Вдруге втратили дім»: бюрократія заважає киянам після удару

Родина вимушених переселенців із Херсона вдруге зазнала втрати житла — цього разу в Києві через російську атаку. Отримати державну підтримку заважає відсутність ключових документів і тимчасові схеми розселення.
Три тижні тому балістичний удар пошкодив дев'ятиповерхівку в Подільському районі Києва. На першому поверсі вибило дві стіни, будинок нахилився, фасад пішов тріщинами. Мешканці досі не отримали акт технічного обстеження — без нього неможливо скористатися більшістю державних програм допомоги.
Серед постраждалих — Ірина Салікова, яка раніше вже втратила домівку в окупованому Херсоні. Разом із мамою та трирічною дитиною вона переїхала до Києва, де придбала квартиру на третьому поверсі в іпотеку за програмою «Держмолодьжитло». Попри те, що жити там неможливо, виплачувати кредит доводиться далі.
«Нам пощастило трохи більше — Фонд Хансена надав у безоплатне користування однокімнатну квартиру за містом до кінця вересня. Ми дуже вдячні, але це не вирішення житлового питання, а лише відтермінування проблеми. До того ж щодня їздити на роботу до Києва — той іще квест», — розповіла вона.
Інші сусіди опинилися в гіршому становищі: хтось виїхав на дачу, хтось мешкає в родичів, де виникають побутові конфлікти, а дехто поставив намет біля власного аварійного будинку.
Чиновники Подільської районної ради запропонували мешканцям лише два тижні в пансіонаті в Пущі-Водиці. Туди заборонено заселятися з чоловіками та домашніми тваринами, що робить варіант неприйнятним для багатьох сімей. Ірина Салікова наголошує: на папері програми підтримки виглядають переконливо, але на практиці ціла дев'ятиповерхівка в столиці залишилася без системного розселення.
«Чому відсутні системні домовленості з готелями чи пансіонатами? Чому постраждалі змушені самостійно шукати дах над головою? Чому не створюється якісний фонд перехідного житла? Чому виготовлення актів технічного обстеження чекають тижнями? Це питання, на які держава та місцева влада мають дати відповідь не колись у майбутньому після перемоги, а вже зараз. Ба більше, вони вже давно запізнилися», — підсумовує жінка.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, від початку повномасштабного вторгнення Київ спрямував майже 950 млн грн на відновлення пошкодженого житлового фонду. Окрім ремонту будинків, місто надає адресну допомогу через програму «Турбота», а з цього року запровадило виплати для постраждалих від аварій на мережах. Проте для мешканців зруйнованої дев'ятиповерхівки ці механізми поки що залишаються недосяжними.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Ukrainian Fashion Week FW26-27: відкрито акредитацію для медіа та інфлюенсерів
- Георгій Зубко: реформи, нові арени та виклики українського хокею
- Кащенко назвав призначення Драпатого єдиним адекватним рішенням влади за 2,5 роки
- Каразінський університет отримав на 40% більше заявок, ніж торік
- «Загублені історії» херсонських вулиць: як місто відзначило День краєзнавства







