Тетяна Степанова: секрет успіху тандему з Магучіх — спільна хвиля розуміння

Тетяна Степанова, яка тренує Ярославу Магучіх із дитинства, відверто розповіла про те, як будується їхній успішний тандем. В інтерв'ю, опублікованому в межах рубрики World Athletics, наставниця зізналася, що жодних особливих секретів у їхній роботі немає — усе тримається на взаєморозумінні.

Степанова згадала, що сама почала займатися легкою атлетикою у 15 років, спершу бігала стометрівку та двісті метрів, а згодом перейшла на бар'єрний біг на 400 метрів. Тренерську кар'єру вона розпочала у 21 рік, одразу після інституту, коли вперше почала працювати з дітьми. Магучіх прийшла до неї у 12-річному віці, спершу пробувала себе в бар'єрному бігу та стрибках у довжину. "Тоді я зрозуміла, що мені потрібно попрацювати з нею над стрибками у висоту. Ця дисципліна давалася мені важко, але Ярославі вона сподобалась", — розповіла тренерка.

За словами Степанової, юна спортсменка була легкою у роботі, бо виконувала всі вказівки на тренуваннях без зайвих заперечень. Перше враження від знайомства з майбутньою чемпіонкою наставниця описує так: "Перше, що впало мені у вічі, — її великі, трохи пустотливі очі. У них були любов, повага, старанність і водночас велика щирість, наче вона завжди щось замишляла". На питання про секрет тривалого й успішного тандему тренерка відповіла лаконічно: "Секрету немає, ми просто на одній хвилі".

Окремо Степанова розповіла про роботу над мотивацією після великих перемог. Вона завжди дає підопічній місяць відпочинку, після чого починається новий цикл відновлення й підготовки. "Коли приходить успіх, тренер хоче, щоб спортсменка вчасно зупинилася і проаналізувала свої дії. Я завжди даю місяць відпочинку, а потім ми починаємо відновлення, і все стартує заново", — пояснила вона. Показником готовності Магучіх до великих змагань для тренерки є вдалий заскок у стрибку у висоту з повного розбігу та політ над планкою з великим запасом.

Степанова також прокоментувала рішення продовжити тренування на батьківщині спортсменки, попри повномасштабну війну. За її словами, це вже п'ятий рік бойових дій в Україні, і перебування у різних країнах було надто виснажливим. "Я вирішила, що Ярославі потрібно проводити час з друзями та родиною і тренуватися у своїй рідній школі, попри ракети та "Шахеди"", — розповіла наставниця. Це рішення вони ухвалили спільно, і, за словами тренерки, воно суттєво допомогло у підготовці протягом цього року.